Видатний польський публіцист, громадський діяч і політик Єжи Владислав Гедройць ще у 1952 році у парижському часописі «Культура» закликав поляків зректися імперських амбіцій у трактуванні минулого і започаткувати партнерський діалог заради майбутнього
На фоні збройної агресії Росії проти України, ці його слова звучать особливо актуально. Сьогодні уже мало хто сумнівається у тому, що наступними жертвами агресивної зовнішньої політики РФ, у разі поразки України, були б Литва і Польща.
У зв’язку з цим нам варто було б забути старі образи і зробити крок на зустріч один одному і не шукати привід для тлумачення спільної історичної спадщини на користь якоїсь однієї сторони.
У нашій історії були і чорні і світлі дні, були спільні перемоги і спільні поразки, були і криваві міжетнічні і міжконфесійні зіткнення. І ці факти минулого у жодному разі не потрібно замовчувати, але робити це потрібно шляхом відкритої дискусії, і не для тенденційних звинувачень один одного, а лише для того щоб враховувати помилки минулого і не допускати їх у майбутньому.
Варто ще раз наголосити на тому, що сприйняття нашої спільної історії через призму змагань «наших» предків з «їхніми» нічим добрим не закінчиться.
Відомо, що у 16–18 століттях Річ Посполита була спільною державою для багатьох етносів але її основу складали поляки, литовці, білоруси й українці.
Історична драма Речі Посполитої полягає в тому, що спочатку вона створювалась як «держава громадян», але через грубі помилки і прорахунки її тодішніх керівників в країні весь час спалахували міжетнічні і міжконфесійні конфлікти. У результаті ми втратили свою державу, яка була поділена між її агресивними сусідами, а поляки, литовці, білоруси і українці перестали бути громадянами Речі Посполитої і стали підданими Прусів, Австрії і Росії
Тому, для того щоб зберегти свою незалежність і свободу, ми маємо добре знати історію, пам’ятати уроки минулого, давати їм об’єктивну оцінку та приймати розумні, виважені і правильні політичні рішення.
Олег Березюк,
Інститут глобальної політики